Таємниця

Є моменти, що торкають в мені струни. Згадуючи я поринаю в той час коли ми разом. Пристрасть пронизує тебе. Твої рухи приголомшені. Я втрачаю голову. Всотую твою ініціативу і продовжую її. На вустах, ніби липкий мед, налипають слова:“Ти мені подобаєшся!"
Цей момент, як вино з часом набуває цінності і тому коли святковий день настав і ти відкорковуєш нектар, то хапаєш мене, притискаєш до стіни, підіймаєш мою ногу проводячи по стегну пальцями. Твої губи
впиваються в мою шию і ти цілуєш її покусуючи залишаєш клеймо зради. Твої руки огортають мою талію шукаючи ерогенні зони. Підіймаються знаходячи застібку і швидко справляються з поставленою задачею. Я відкрита, оголена… В цей момент я твоя! Я належу тобі цілком і повністю. В цю секунду для нас не існує заборон, не існує зовнішнього світу, є тільки ти і я. Все що бажаєш!
Ти інший! Твої поцілунки, я пам'ятаю їх. Вони характеризують тебе. Солодкий присмак твоєї шкіри, запах, що не залишає мене ще так довго після твого прощання. Чоловічий, міцний. Я стогну від насолоди, закушую губи. Ти особливий! Я хочу розтанути в твоїх обіймах. Притиснутися, грати з твоїм волоссям, вдихати твоє повітря, загравати з твоїм носиком і сміятися всю ніч, вигинатися в такт з тобою. Але наступає момент коли світ нагадує про себе, вранішня зоря стукає у вікно і ти тікаєш у натовп, щоб совість загубилася серед численних думок та справ. Ти сховав мене так далеко. Бо я не зручна тобі. Я таємниця, що може нашкодити. І ти робиш висновок, що краще відступити.
О! Так! Я згодна!
Яка ж ця таємниця солодка і спокуслива. Ти кажеш мені, як тобі складно, як хочеться все припинити. Переконуєш і тікаєш!
А що? Чого ти чекала? Серенади не тими написані. Хочеш романтики, взаємності, авантюризму? Ну що ж, буде… Колись, якось… Бо ти варта цього! Бо ти хочеш, а ти ж знаєш, що все чого ти бажаєш збувається!