Мабуть, в цьому є щось досить романтичне, хотіти його до болі між ногами... Згадуючи його поцілунки, кусати губи до солоної крові. Ласкати своє тіло, думаючи про його дотики. Облизати палець, заплющити очі і уявити, що це він заліз рукою в трусики і вправно перебирає пальчиками та входить повільно спочатку одним, а потім двома, знаходить точки насолоди і масажує...

Етапи прийняття

1. Етап шоку, або заперечення
2. Етап агресії, злості, гніву
3. Наступний етап — останній рубіж

Займаєшся на тринажері, вся мокра від напруги. Слухаєш музику, крутиш педалі, періодично поглядаєш в зеркало.

Сила першого разу

Він покликав її до себе на ніч, залишитися.
Що він собі думає? Чи ця пропозиція, пропозиція сексу? Що їй відповісти, щоб дати зрозуміти, що бажання взаємне але, що вона має самоповагу та гордість? Чи дійсно вона
готова до цього? Чи це просто подразник для мозку щоб відсторонитися, вкотре, від проблем минулого. Забути про розбите серце, що шрамами нагадує про пережите?
Кокетство та непрямі відповіді рятують!
І ось вона в нього. Знімає наплічник, йде за ним до кухні. Дивиться, спостерігає, аналізує.
Хочеш додому? Вкотре запитує він. Для чого ці питання? Чому він запитує? Мабуть хоче позбутися напруженості, один із варіантів, так? 

Вона дійсно нервує, перебирає пальцями на столі крихти цукру. Опускає очі. Йому не звично, вперше вона не має, що сказати. Вона мовчить лише інколи кидаючи погляд в його бік.

Пауза. 

Він підійшов і приклав руки до її обличчя. Вони були вологі від води. Він схилився і ніжно поцілував її. Серце закалатало. Вона відчула його вуста і від насолоди закрила очі. О, як було романтично.

Минуло.
Міцна статура чоловіча проводить маніпуляції з продуктами, запалює духовку. Як це красиво! Як їй приємно дивитися на нього. Вона посміхається. Він приносить віскі, дістає лід та бокали. Як естетично все, вишукано та зі смаком. Вона заграє, дивиться спокусливо, смакує напій.
Невже так буде завжди?

Вона цілувала б кожну клітиночку, кожну складочку його такого солодкого та спокусливого тіла.
Вона досліджує його. Знаходить ямочку на підборідді. Проводить пальцями по носику, губам, зупиняючись на кутиках. Їй так подобаються його кутики і вона цілує їх.
Він взяв ситуацію в свої сильні, чоловічі руки. І це було божественно. Вона розчинилася в ньому, як молоко в каві, що лише підкреслює і доповнює смак але не змінює його.
Вперше - це ж назавжди!

4/07/2016

Все ілюзії... Навіть "реальність" довкола - ще та ілюзія)

оо.... Мука, хотіти його і не мати. Я так хочу хоча б пригорнутися, щоб відчути його запах. Запірнути рукою у волосся, ніжно масажувати його плечі. Але знаю що цього буде не досить... Тому хочу його не на мить, а назавжди.

Таємниця

Є моменти, що торкають в мені струни. Згадуючи я поринаю в той час коли ми разом. Пристрасть пронизує тебе. Твої рухи приголомшені. Я втрачаю голову. Всотую твою ініціативу і продовжую її. На вустах, ніби липкий мед, налипають слова:“Ти мені подобаєшся!"
Цей момент, як вино з часом набуває цінності і тому коли святковий день настав і ти відкорковуєш нектар, то хапаєш мене, притискаєш до стіни, підіймаєш мою ногу проводячи по стегну пальцями. Твої губи
впиваються в мою шию і ти цілуєш її покусуючи залишаєш клеймо зради. Твої руки огортають мою талію шукаючи ерогенні зони. Підіймаються знаходячи застібку і швидко справляються з поставленою задачею. Я відкрита, оголена… В цей момент я твоя! Я належу тобі цілком і повністю. В цю секунду для нас не існує заборон, не існує зовнішнього світу, є тільки ти і я. Все що бажаєш!
Ти інший! Твої поцілунки, я пам'ятаю їх. Вони характеризують тебе. Солодкий присмак твоєї шкіри, запах, що не залишає мене ще так довго після твого прощання. Чоловічий, міцний. Я стогну від насолоди, закушую губи. Ти особливий! Я хочу розтанути в твоїх обіймах. Притиснутися, грати з твоїм волоссям, вдихати твоє повітря, загравати з твоїм носиком і сміятися всю ніч, вигинатися в такт з тобою. Але наступає момент коли світ нагадує про себе, вранішня зоря стукає у вікно і ти тікаєш у натовп, щоб совість загубилася серед численних думок та справ. Ти сховав мене так далеко. Бо я не зручна тобі. Я таємниця, що може нашкодити. І ти робиш висновок, що краще відступити.
О! Так! Я згодна!
Яка ж ця таємниця солодка і спокуслива. Ти кажеш мені, як тобі складно, як хочеться все припинити. Переконуєш і тікаєш!
А що? Чого ти чекала? Серенади не тими написані. Хочеш романтики, взаємності, авантюризму? Ну що ж, буде… Колись, якось… Бо ти варта цього! Бо ти хочеш, а ти ж знаєш, що все чого ти бажаєш збувається!