пʼятниця, 7 жовтня 2016 р.

Що далі?

Щастя - це вибір, щоденний!
Ніжний дотик до твоєї шкіри,
Поцілунок... Слово.

Рутина справ заповнює мізки шлаком.
Твої дії записані.
А я зупиняюся і кажу:
"Друже, я вдячна тобі за роки,
Підтримку і можливість бути разом"

Ти звониш, хоч я не прошу,
Ти молишся Богу про мене...
І скільки б часу не пройшло
Я знаю про тебе...

Сьогодні і вчора згадавши,
Ти образом рицяря входиш.
Дарую усмішку, що більше?
Вихором життя закрутило.

Взиваєш мене,
Викликаєш...
"Вірь в мене!
Зрозумій, обігрій..."

Розплатилася сповна.
Решти не треба...
Ехом віддало твоє "люблю"...

П.с. Боже, почуй їхні молитви!

Немає коментарів:

Дописати коментар