Сама смішу себе.
От не хочеться мені зараз плакати-страждати(хоча є причини і сльози вже на підході) і що я роблю? Просто відпускаю ситуацію! Все, край! Набридло. Вже не цікаво навіть...
В грудях от-от розільється біль, а я сміюся собі і думаю про щось інше.
То? Виходить завжди коли я плакала, я просто так хотіла? Хотіла помучитися?
Жертвою бути зовсім не цікаво!
Чесно? Мені головне захотіти! Я дуже цілеспрямована! І чого я хочу?
Зараз, просто визначності. Зрозуміти себе, провідучувати себе. Мені не потрібна жалість, я хочу впевненості!
Немає коментарів:
Дописати коментар